Для автора важливо бути в діалозі зі своїм читачем. І цей факт свідчить про наявність того, що діалог або відбувається, або ні. У моєму випадку діалог відбувся.

Наприкінці 2015 вийшов друком мій перший роман «Диваруки» у видавництві «Місто» (Чернівці). Тираж був невеликий, 180 примірників. За цей час він розійшовся практично повністю. Читачами стали знайомі і незнайомі мені люди. Ті, хто знав мене раніше, і хто не знав. Завдяки роману з’явились перші оцінки і мого таланту. Пу ... Читати далі »

Пронизаний світ теперішній тим, що буде у вічності. І в ньому все більше з'являється ознак світу, в якому вічність повторюється одними й тими ж подіями щодня. І тому надійшов час показати цю взаємопроникливість, відображення в дзеркалах теперішнього і вічного.

З точки зору людських чеснот та пороків мода на них змінюється по мірі того, як розвивається людська думка і чого прагне людська душа. Почнемо з того, що в наш час модними стають забуті чесноти!

Насамперед, ЩИРІСТЬ входить в моду - напротивагу наіграності та фальшу.

У потусторонньому (вічному) світі це виглядає так: заходять в кімнату дві душі, одна любила постійно бути в центрі уваги і тому весь час розпов ... Читати далі »

Побувати на Козацькій Січі в селі Червона Діброва на Глибоччині – означає відкрити для себе частинку величі української душі! Захоплююче і навіть сакральне місце вражає не лише своєю природньою красою, а й стилем минущини. Приємно знати, що саме на Буковині відродження традицій Запоріжської Січі набуло таких масштабів та залишається поки що єдиним місцем, де все відтворюється і будується лише ініціаторами – небайдужими людьми.

Це унікальне місце створене двома молодими людьми, які здійснили свою давню мрію і збудували справжню Козацьку Січ у мальовничому куточку рідного села Червона Діброва. Розташована в ... Читати далі »

Кожна дівчинка, дівчина чи жінка бодай раз у своєму житті стає жертвою насилля з боку представників протилежної статі. Це може бути моральна чи фізична образа (насилля) не лише від когось із рідних чи чужих, а й від свого ж чоловіка, хлопця чи друга, від брата чи від батька. Чому так трапляється – важко сказати, але це насилля може носити різко негативний характер і травмувати дівчину чи жінку на довгі роки. Між собою жінки не люблять розмовляти про це. Звертатись за допомогою до спеціалістів також. Практично кожна жінка намагається самостійно впоратись з пережитим шоком, особливо якщо насилля містило сексуальний характер і було занадто підступним, адже саме від тієї людини не очікуєш такого ... Читати далі »

Частина І.

Розділ 3.

Вона сиділа за письмовим столом і швидко набирала на ноутбуці те, що несподівано виникло в її уяві. Ця перша героїня роману, яка нарешті таки народилась в творчій фантазії, подобалась їй своєю фатальністю. Вероніка вже точно знала, що залишить її саме такою фатальною, навіть якщо роман завершить оптимістично. Але чи буває оптимістичний фаталізм? Хіба фаталізм в своїй основі не передбачає саме трагедію - сумну розв'язку? І хіба слова її героїні про те, що вона не витримає і помре, не свідчать про те, що не можливо буде організувати для цих героїв хороший кінець? Що ж, тепер важливий сюжет, який розвинути вкрай складно, адже робити його надто легким їй не хотілось, а ускладнювати - здавалось надмірним для звичайного стилю, обраного н ... Читати далі »

У газеті "ЛІТЕРАТУРНА УКРАЇНА" від 2 червня 2016 року, №21, опублікована стаття про зустріч "Під київськими каштанами". Приємно, що в публічному житті сучасного літпроцесу цю подію помітили і висвітлили у пресі:) Це важливо для кожного автора з усіх куточків України - не лише для мене. Вдячна голові Київської організації СПУ Володимиру Даниленку за запрошення!

Маю таку приємність – публікацію у «Новому дні» про мою нещодавню зустріч з учнями Коровійської ЗОШ І-ІІІ ст. (Глибоцький район). Щиро дякую педагогу Марині Локовей за особливо тепле та водночас професійне висвітлення цієї події у статті!

  ... Читати далі »

З кожним роком 9 травня стає все більш складним для святкування днем. Я навмисно не пишу святкуванням Дня Перемоги, бо складним і суперечливим це свято, яке українці звикли святкувати якраз як перемогу, стає саме для нас! Особливо тепер, коли ми перебуваємо в стані неоголошеної війни з Росією. 

Путін недаремно дозволив собі спростувати роль українців у цій перемозі над німецьким фашизмом і заявив, що виключно самі росіяни могли осилити тодішню перемогу, навіть без допомоги українців, білорусів чи кого б то не було! Ця озвучена теза російського президента була сказан ... Читати далі »

20 квітня відбулась творча зустріч з учнями Коровійсьої ЗОШ І-ІІІ ступенів на запрошення вчителя українсько мови та літератури Марини Іванівни Локовій.

Учні старших класів читали те, що їм сподобалось з мого творчого доробку, а також свої перші спроби пера. Вони уважно слухали розповідь про мій роман "Диваруки", тому нам вдалося налагодити чудовий і цікавий діалог з ними на різні філософські теми, підняті в цьому романі.

Приємно, що підростаюче покоління проявляє інтерес до мистецтва, до тих творчих елементів та секретів, які прикрашають життя людини. На завершення були і автографи, і побажання, і фотосесія, і квіти та подарунки)))

... Читати далі »

 Їх розстрілювали масово... Таке побоїще навіть важко собі уявити! Близько чотирьох тисяч мирних громадян, українців, румун, євреїв, інших національностей, які хотіли перейти кордон, втікаючи від тоталітарного режиму, потрапили під розстріл.... Сотні вбитих, поранених, висланих до Сибіру... 

Так навіть скот не розстрілюють ніколи! А ВОНИ - прихвостні-кегебісти СРСР - наважились на це криваве побоще, про яке забороняли говорити аж до настання незалежності України! 

Сьогодні виповнилась 75-річниця з часу тих трагічних подій! Близько тисячі людей зібралось на мітингу вшану ... Читати далі »