З низин у площину небес возноситься душа поета... Цими вулицями немає моїх слідів і спогадів про мене, хоч і ступала тут нога моя...
І крило ангела супроводжувало втомлені слова...
І голуби долі оспівували політ в безкінечність!
Любов перемогла мою самотність
і поезія обрала вічне життя...
Замість слідів моїх
нехай слова мої
блукають
стежками Буковини!