Колись я жила просто. Просто пізнавала. Просто роздумувала, досліджувала, творила. І мені здавалось, що так воно й має бути.

Адже все геніальне – просто.

Та прийшов момент, коли я збагнула, що нічого просто в житті не буває. Життя сповнене таємниць, до яких торкнутися мають право лише ті, хто мислить складно, хто помічає деталі, хто вчиться розкладати на загальне й конкретне.

Бо істина – це надзвичайно складно. Зануритись в її глибини можна лише, прагнучи цього, не зважаючи на усю складність, і не спрощуючи, а помічаючи велич цієї складности.

Тому ті моменти в житті, які я раніше не хотіла вивчати й помічати, тепер стали найбільш важливими, маю на увазі оцерковлення життя людини.

Я вже не вважаю, що все геніальне – просто, а вважаю, що все геніальне – незбагненно складне, майже непомітне, тому й подають її ті, хто це помічає, а для інших воно несподівано стає відкриттям величної простоти осягнення складного.

Отже, перебування людини в церкві – найскладніше для кожного з нас розуміння.

Осмілюсь смиренно стверджувати, що не варто до церкви приходити просто. А необхідно приходити складно. З трепетом. З благоговінням.

Щоб на той момент з вами перебували слова пророка Іллі про сім дарів Духа Святого:

1)     ДУХ СТРАХУ БОЖОГО – щоб мотивація вашої присутності в церкві була справжньою, усвідомленою, а розум пильним і серце чуйним;

2)     ДУХ ПІЗНАННЯ -  щоб прагнення Бога були насиченими і сприйняття глибоким;

3)     ДУХ СИЛИ – щоб воля була спрямована в небеса, а земне залишалось непохитною платформою під ногами;

4)     ДУХ ПОРАДИ - щоб почуті в церкві слова були сприйняті щиро;

5)     ДУХ РОЗУМІННЯ – щоб відкриті були всі двері вашої душі назустріч Благодаті Божій.

6)     ДУХ МУДРОСТІ - щоб терпіння своїми глибокими коріннями зростило дерево вашої любові й дало величні плоди виправлення себе й свого життя.

7)     ДУХ ГОСПОДНІЙ або дар благочестя та натхнення у найвищій ступені (Іс. 11, 1-3) – щоб ваше наближення до Бога було постійним і непохитним.

Адже ви заходите в Дім Божий, збудований Богом для спасіння людини, яке куплене ціною Крові Сина Господнього Ісуса Христа.

Ви споглядаєте невидиме – Благодать духа Святого, невидиму небесну Церкву бачите в образах і ликах святих, і відчуваєте духовні пахощі вічної Божої Любові.

Входьте до церкви, плекаючи в собі взаємну любов до Творця, Премудрість Якого повік незбагненна.

Слухайте Слово Господнє в Божественній Літургії, через яке кожен присутній приймає Божу Благодать і життя вічне. Тому не залишайте церкви, поки служба не завершилась, щоб не втратити вам, замість того, аби здобути.   

Дякуйте Богові з упованням на Його подальшу милість.

Приймайте Божі дари, поки є час для цього, щоб отримати вам найважливіший дар: життя вічне в небесному царстві.

Бо прийде й інший час, коли забрано буде багато від вас і настане велике очікування Другого Пришестя Сина Божого на Землю.

І тоді, чи вистачить сили людям на землі дочекатися? Вистачить, якщо буде достатньо ВІРИ!

Бо ВІРА - найскладніший дар нашої душі, яку Господь подарував нам з метою вічною: зберегти нас, врятувати, спасти й бути з нами поруч повік.

Але поки що ми повинні йти до Нього усім своїм життям. І яким би не був складним шлях – не спрощуйте його, беріть свій хрест і йдіть. Адже Син Божий Ісус Христос теж нічого для СЕБЕ (тому й для нас) не спростив, а показав велич Божої Благодаті своїм хрестовим скорботним життям!

Ольга Ілюк.