***
Вирости із труби,
щоб потопом проплисти над містом...
І у горах дерев шукати,
І у сонця тепла питати,
І чекати себе,
чекати: для спасіння в собі собаки -
найвірнішого друга для Бога!
Бо після віри і вірша
вже нічого не буде,
крім останнього...
8.07.2013
Артуру Рембо
Він шукав заблукалу овечку -
душу свою -
але розбив коліно...
Її знайшов хтось інший
і повернув йому...
Він втратив ногу,
але душу спас!
8.07.2013
***
ПРО ВЗАЄМНІСТЬ
Мій двоязикий пес
якось захлинувся
одним своїм язиком...
Я його довго рятувала,
а потім виявилось,
що це мій сон...
Як добре, що я його врятувала! -
подумала я, прокинувшись...
(Він тим іншим язиком
не просто дихав - він мені
таємниці вірності нашіптував
для мого спасіння!..)
***
ПІСЛЯ 34-х...
Вже довго хворіє мама
І тата давно нема...
І майже 34 роки без брата-близнята,
а пів-життя -
за старшого свого молюсь,
може, хоч на мить одужає,
бо шкода його -
мучиться дуже...
І от не знаю:
хто ж так і не народився
тоді, перед моєю-нашою появою:
брат чи сестра?
І що б чекало його чи її,
якби воно не було забрано з утроби матері?
Те ж саме,
що і мене?
Таке ж величне і самотнє життя?
Мені не вистачає її-його - нас усіх разом народжених,
живих і здорових!..
Так іноді не вистачає,
що хочеться просто...
запросити ненародженого
до себе в поезію:
Ти теж Є!
Ти і брат, і сестра,
і моя несамотність!
8.07.2013 р.
|
ОЛЬГА ІЛЮК
