Якби ж вистачило людям снаги раптом змінити своє звичне уявлення про таке святкування і раптово відсвяткувати по-небесному, то, напевно, це святкування виглядало б так: без шапанського, але з молитвою, без подарунків, але з Божим Словом – наприклад, уривком зі Святого Письма, гарною порадою на наступний рік кожного з членів родини (в якій можна було б привернути увагу на певний недолік, вартий активного виправлення, на певні риси характеру, які заважають людині в духовному рості)... Без великої кількості яств на столі, а навпаки з думкою про скромну оселю Господа, відповідно, і скромною їжею на столі. Так, ми звикли до 12 страв, але чи не можемо ми сповна насититись і 6-ма? Тим більше, що після святкового столу із 12 страв, ми, зазвичай, додаємо всі інші скоромні (себто м’ясні) наїдки…

Ми просто так звикли. Це традиція… Традиція жити розкішно, особливо в нас на Буковині, дарувати один одному найкоштовніше. Але що є найкоштовніше – хіба не саме НАРОДЖЕННЯ ХРИСТА, зрештою, не сама МОЖЛИВІСТЬ усім разом зібратись за святковим столом, щоб зустріти Новий рік?

Як часто мені доводилось виглядати божевільною «бідною» родичкою, що в щирому занепокоєнні любов’ю до земних благ окремих родичів та й просто знайомих, змушує вперто настоювати на своєму: Господь скромний, він саме в цій скромності величний. І навіть якщо ви й прагнете більших заробіток і щоб будинок виглядав не гірше, ніж у багатого сусіда, то подумайте, з якою метою ви заробляєте ці гроші: щоб розбалувати своїх дітей, (а це ви зазвичай називаєте: «щоб моя дитина не мала в чомусь потреби…», «щоб він (вона) ТАКОЖ ТЕ мала: ту дорогу шубу, чи дорогу машину, чи повагу від людей через високий матеріальний статус»… )? Та чи є це благородною метою? І всі ваші важкі заробляння грошей чи вартуватимуть щось на небесах? Швидше за все, вони вартуватимуть конкретної оцінки тут, на землі, серед оточуючих людей, і в це оцінювання рано чи пізно обов’язково увійде заздрість та амбітне бажання теж чимось виділитись перед вами…

Це, м’яко кажучи, не вартує зусиль, і настоюючи на цьому, чи не кажу я одразу, що вартують зусилля виключно СКАРБИ ДУХОВНІ!

Мені саме напередодні Нового року та Різдва хочеться на цьому наголосити: духовні скарби – найвище благо, над яким справді потрібно працювати кожному! Бо вони приносять цілком відчутні плоди користі для ваших ближніх, отже, і для вас самих.

Людині завжди мало своїх досягнень в чому б то не було, а особливо в матеріальному вимірі, але коли вона збагачується духовно – вона МАЄ ЧИМ ПОДІЛИТИСЬ! Словом Божим, добрими порадами, любов’ю, розумінням і співчуттям, доброзичливістю і підтримкою, терпінням і прощенням.

Тому я з величезною повагою до усіх, насамперед БАЖАЮ ПРИМНОЖУВАТИ СКАРБИ ДУХА СВЯТОГО! Бажаю, як і Син Божий, Ісус Христос, любити кожного, хто, не замислюючись, готовий вас розіп’яти! Не бійтеся бути розіп’ятими, бо Господь воскресить і серце ваше, і любов, і саме життя!

З Новим РОКОМ! З Різдвом ХРИСТОВИМ!

ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ, дорогі буковинці, любі українці! Будьте гідними молитов нашої Пресвятої Богородиці – великої заступниці України перед Богом!

Моліться українською, закликайте любити ворогів своїх, і повчайте їх своєю любов’ю, бо надіючись (в боротьбі з ними) лише на Бога, ви будете уподібнюватись синам роду ізраїлевого, які лише тоді й отримували перемогу над злом зовнішнім та внутрішнім, над ворогами видимими і невидимими, коли каялись у своїх гріхах та уповали на Господа Бога Свого!

Не ставайте синами, які з Царства Божого можуть бути вигнані за нестриманість свою та злобу, за пристрасті до розкошей та невдячність, але будьте СИНАМИ БОЖИМИ, що успадкують життя вічне! Бо для цього кожен з нас прийшов у земний світ, щоб, проживши свій земний шлях, повернутись до Свого Творця, до Свого Отця в Його Небесні покої!

Любіть один одного! Гарних Вам свят!