Печалі твої зрозумілі мені

І смутки знайомі до болю

Я прагну розвіяти їх по весні

Й сміливо з’єднати долі….

Але щось жагуче шепоче ураз

Мого не чіпай, не торкайся чужого

І цей заборони щемкої наказ

Виконую дуже строго!

Та вітер стихій розвіває його

Усі заборони і страхи нікчемні:

Якби ж був чужий, але ж до свого

Душа прикипіла ревно!

29.03.2016р.

О.ІЛЮК