Прочитала цікаву статтю "Як подолати самотність?" 

Є чотири основні причини самотності

Отже, ми можемо опинитися на самоті в будь-який момент. І найгірше те, що ми схильні відгороджуватися від самотніх людей. За статистикою, близько сімдесяти відсотків мешканців домів пристарілих не провідує ніхто з домашніх!

Коли ж Павло дожив до старості і знав, що йому залишились лічені дні – і він був самотнім. Він сказав: «Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав» (ІІ Тим 4,6). Це означало: «Я знаю, що мені недовго залишилось. Напевно скоро Нерон мене стратить. Якщо ні, то я просто помру від старості». Тож Павло просто чекав своєї смерті, пишучи: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливості» (4, 7-8).

Друга основна причина самотності – це віддалення. Якщо ви ізольовані від своїх друзів чи сім`ї (наприклад через кар’єру або воєнну службу), то будете відчувати себе самотнім. Така самотність настільки нестерпна, що камера-одиночка вважається одним з найжорстокіших покарань для людини. Люди – соціальні істоти, вони потребують спілкування з іншими.

Страждаючи від самотності у в’язниці, Павло пише Тимотею: «Старайся прийти до мене якнайскоріше» (4, 9). Він пише, що ніхто, крім Луки його не провідує, адже всі його друзі залишились в іншій країні. Через це Павло, будучи дуже комунікабельною людиною, страждає від самотності віддалення.  Може нам важко зрозуміти, що таке перебувати без спілкування, бо всі ми звикли до мобільного зв’язку. Але в часи Павла телефонів не було і для того, щоб з кимось зв’язатися було потрібно багато часу.

Друга незрозуміла річ в цьому абзаці те, що Павло просить Тимотея: «Постарайся прийти ще до зими» (4, 21). Чому він так сказав? Бо він не мав так багато часу. Його слова означали буквально таке: «Тимотею, у мене вже не так багато часу, а я дійсно хочу тебе побачити. Навідайся до мене».

А кого би покликали ви на місці Павла? Кому б ви написало такого листа? Не зволікайте і приділіть увагу самотній людині, коли є нагода це зробити. Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Третя причина самотності – це протистояння. Павло каже: «Олександр коваль накоїв мені силу лиха» (4, 14). Іншими словами: «Мало того, що я старий і доживаю свою дні у в’язниці, то ще й комусь заважаюжити». Яке лихо накоїв Олександр Павлові, ми не знаємо. Може він знеславив Павлове ім’я чи заплямував його репутацію. А може він підбурював інших проти нього.

Ми стикаємося з самотністю протистояння дуже рано. Найжорстокіші слова можна почути на дитячому майданчику, коли зненацька за одну перерву всі діти ополчаються проти вас: «ми більше з тобою не дружимо». Тоді ви відчуваєте самотність протистояння, що підсилюється тим, що вас усі відкидають, поки самі розважаються. Ви розгублені і ображені, і тоді хочеться лише закритися в собі і відгородитися від всіх стіною. Але так ви лише прирікаєте себе на ще більшу самотність.

Четверта причина самотності є найсерйознішою, бо завдає найбільше болю. Вона полягає в неприйнятті, через яке ви відчуваєте себе зрадженим чи покинутим, саме тоді, коли ви потребуєте підтримки.

Павло теж почував себе так, ніби всі покинули його напризволяще. Про це він зізнається на суді перед Нероном: «При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули!» (4,16). Його слова означали: «Коли я попав у біду, всі покинули мене. І на суді ніхто не прийшов вступитися за мене». І те, що ніхто не заступився за нього на суді, завдавало йому найбільше болю.

Людині важко змиритися з тим, що її, як особу, відкидають. Саме тому розлучення є таким болісним, а Бог ненавидить подружню зраду. Зрада калічить чужі життя і примушує людину пройти через дуже болісний досвід. Бог говорить, що кожна людина має потребу бути прийнятим і коли цією потребою нехтують, то це великий гріх.

Існує кілька способів, які допомагають приглушити відчуття самотності. Наприклад, ви можете стати трудоголіком. Тоді ви просто не маєте часу на самотність, бо витрачаєте весь свій час і енергію на роботу. Цей спосіб ефективний при умові, що ви працюєте з самого ранку і повертаєтесь з роботи пізно ввечері. Недоліком цього способу є те, що так ви себе виснажуєте фізично і морально.

Іншим відомим способом є шопоголізм – ненаситна потреба купувати все, що попадається на очі. Люди, які вибирають такий спосіб, думають: «Якщо я оточу себе горою речей, то буду щасливим». Але насправді речі не приносять задоволення. Навряд чи ви б довго витримали на безлюдному острові серед величезної купи нікому непотрібних речей. Речі не замінять вам спілкування, не в них щастя.

Тимчасово допомагають від самотності позашлюбні стосунки, алкоголь і наркотики. А деякі люди взагалі нічого не роблять, щоб подолати свою самотність. вони просто сидять, склавши руки і нарікають на життя.

А що радить Біблія для того, щоб подолати самотність? Для того, щоб пережити важкі часи Павло зробив чотири кроки, актуальні до сьогодні. До них належать: утилізувати, мінімізувати, розпізнати і співчувати.

Утилізувати

Мінімізувати

Наступним кроком для подолання самотності є розпізнавання Божої присутності. Павло сказав: «Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі» (4, 17). Бог завжди поруч з вами, коли вам самотньо. Він сам по це сказав: «Не полишу вас сиротами; я прийду до вас» (Йо14, 18); «Я тебе не зоставлю, я тебе не покину» (Єв13, 5).

Бог всюдисущий. Він постійно біля вас і ви можете розмовляти з ним без упину. Тому молитва є фантастичним засобом від самотності. Поки ви молитеся, відчуття самотності вам не загрожує. Навчіться спілкуватися з Богом так, щоб чути Його відповідь. Так молився до Бога Давид: «Боже, я такий самотній! Цар Саул переслідує мене і я зовсім один у печері. Але я повертаю свої думки до тебе. Чи ж є місце де тебе немає? Коли я піду на небо, ти там. Будьте на землі ти там. Від тебе нікуди не дінешся» (пор. Пс 139,7-8). Давид розумів, що самотність є передвісником тісного спілкування з Богом. Тож не нарікайте і не піддавайтеся спокусі скласти руки. Зосередьтеся на спілкуванні з Богом. Зробіть так, щоб ваше усамітнення працювало на вас.

Четвертий спосіб подолати самотність це чутливість до потреб інших людей. Замість того, щоб зациклюватися на собі, подумайте про інших. Почніть допомагати самотнім людям, як це робив Павло. Адже самовіддане служіння іншим було головною метою його життя. Як він сам сказав «Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі» (ІІ Тим 4,17). Павло був самотнім наприкінці свого життя, проте він ніколи не забував, що він прийшов на цей світ, щоб допомагати іншим.

Одного разу така собі Корі тен Бум закохалася в одного хлопця. Той хлопець покинув Корі і одружився з її найкращою подругою. Це повністю вибило Корі з колії. Ніщо не ранить так сильно, як відкидання тебе на користь когось іншого. Коли вона приїхала додому і розказала все батькові, той сказав одну дуже розумну річ: «Корі, твоя любов виявилася незатребуваною, бо він одружився з іншою. Тепер ти можеш лише дві речі. Або ти поховаєш свою любов глибоко в серці і вона буде роз’їдати тебе зсередини, або ти поділишся нею з іншими і проживеш гарне життя». Корі вибрала останнє, а що з цього вийшло можна дізнатися з її дивовижної книги «Місце сховку».

Подумайте про подружжя, які відчайдушно хочуть мати дітей, але не можуть. Куди їм подіти ту любов, якою вони сподівалися обдарувати своїх дітей? Вони теж можуть тримати її в собі або поділитися з іншими. Інших знайти неважко – на світі живе дуже багато дітей, які потребують любові. Таким чином, бездітні пари можуть присвятити себе потребам інших. Щоб позбутися відчуття самотності таке саме можемо зробити й ми. Задумайтеся на тим, з ким ви можете поділитися своєю любов’ю. припиніть чекати, що хтось полюбить вас, почніть віддавати любов першими. А Бог вам у цьому допоможе.

Чим може зарадити Бог у вашій самотності? Що пропонує Він для того, щоб заповнити пустоту? В першу чергу своє розуміння. Син Божий знає, що означає бути самотнім, адже коли учні залишали Його напризволяще в найважливіші моменти, коли Він молився в Гетсиманськім саду, або коли по Нього прийшли солдати. Коли ж Ісуса розіп’яли, то йому здавалося, що навіть Бог його покинув (Мр 15,34).

Ісус розуміє самотність. Він каже вам: «Я розумію, як ти себе почуваєш. Мені не все одно і я хочу тобі допомогти». Дозвольте Йому допомогти вам побороти свою самотність через молитву і ділення любов`ю з до самотніми людьми.

Не словом, а ділом

1. В яких ситуаціях ви почуваєте себе самотніми і як ви з цим боретесь?
2. Подумайте про самотніх людей з вашої парафії, вулиці чи роботи. Чим ви можете допомогти такій людині?