Я найбільше хвилювалась саме перед такою зустріччю –  з глибочанами, з тими близькими мені людьми, які, напевно, знають мене ще з дитячих літ. А особливо перед цим підростаючим поколінням, яке також виявило неабиякий інтерес до цієї події – творчою зустріччю зі мною, як з автором поетичної збірки «Шлях троянди» та роману «Диваруки».

Серед присутніх я особливо зраділа учням Карапчівського ліцею, перед якими мала чудовий виступ у листопаді 2015 року, та вчителю української мови та літератури цього ліцею – Альоні Товарницькій.

Також всі інші гості: поетеса Олександра Возняк, Родіка Зегря, вчителька Марія Замана, наш блискучий «Голос Глибоччини», ведучий місцевого радіо Григорій Безверхній, вчитель-журналіст Валентина Богдан-Лучак, педагог і художник Ольга Григорчук – це всі ті дорогі мені люди, яких я знаю і як митців, і близьких по духу людей. Їхні виступи і прекрасні, щирі слова про мій роман «Диваруки» справили на мене неабияке враження.

Та найбільше вразили мене слова Олени Рєпіної, начальника відділу молоді та спорту Глибоцької РДА, яка високо оцінила «Диваруки». Пригадавши цитати зі Святого Письма, вона відзначила, що цей дар від Бога «творити» потрібно берегти і розвивати далі.

Насправді ж, цей чудовий захід ніколи б не відбувся без щирого запрошення працівників культури – бібліотекарів Глибоцької центральної бібліотеки, які зуміли організувати чудову виставку і моїх картин, написаних пластиліном, і моїх фото та публікацій в пресі й літжурналах.

А приурочили ми цей захід саме до Міжнародного Дня рідної мови. До речі, розпочався він прекрасним виступом музичною групою юних гітаристів під проводом їхньої талановитої наставниці поетеси та музиканта Галини Сисолєтіної.

Ця атмосфера душевного тепла, краси, поезії, уривків з роману «Диваруки», чудових запитань і щирих відповідей подарувала мені незабутні миті щастя та радості. І я подумала: якщо серед присутніх юних сердець і хлопчиків, і дівчаток, і зовсім маленької гості – Ясі Григорчук, - 5-річної доньки моєї кращої подруги, бодай хтось із них збереже в пам’яті цей день і теж сміливо рушить творчим шляхом, то я справді буду щаслива колись в цій же бібліотеці вітати їхні творчі досягнення!

Адже в свій час мене цим шляхом повели, як мої батьки, так і вчителі Глибоцького ліцею, який завжди поважатиму й любитиму, тому що завдяки йому мій талант зумів проявитись і розвинутись! Цим шляхом мене повела моя улюблена Глибоцька бібліотека з її багатим надбанням та чудовими людьми! І саме завдяки Глибоцькому ліцею та Глибоцькій бібліотеці моя доля назавжди пов’язана з літературою, з мистецтвом і з рідною Глибокою! Величезна вдячність усім, хто розділив зі мною радість цієї щасливої для мене події!

Ольга ІЛЮК