шелестить думками,

Моя душа, мов марево,

розбуджене віками.

Душа моя, немов потік,

що дзюркотить словами,

Моя душа – пшеничний тік,

зароджений жнивами.

Моя душа – життя моє

молитвами-садами

зроста до неба по своє

духовним плодами.

БОЖИЙ ПОСІВ

Осіння гілка вигляда з туману,

Ласкаво краплі долу опускає,

Я носиком ту краплю лоскотаю,

Вітаючись із деревом незвано

І так мені щасливо, немов осінь

У мені вічним деревом зроста,

А я маленька, світло-золота,

Колишу душу в Божий пОсів

Й гілляччям у політ пташиний,

Мов крила, рученята відпускаю,

У осінь краплю-серце огортаю –

Так в небо проростаю безневинно.

(листопад 2009)

****

МАЙЖЕ ДОТИК

Я в надії торкаюсь своєї віри

перейти всі печалі за виднокраєм

зачерпнути себе по вінце біле

щоб просто й віддано - аж до раю...

Я в надії торкаюсь своєї рани

крізь минуле, мов терня, долаю відчай,

мої рани - то мої забуті плани...

мої мрії - то майже біблійні притчі...

Я в надії долаю свої "деталі" - 

щоб пірнути в глибини перетікання

ароматів слова в незламність сталі -

і без жодного натяку на вмирання...

Я в надії звожу кінці з кінцями

рими - з домом, себе - з мовчанням

наставляю на побут словечко рване...

ВСІМ - ЖИВУ! І творю - жаданням! 

Я в надії встою в своїх пізнаннях

пропливе наді мною хмарина міри

мій улюблений образ - ДІВИ СВІТАННЯ! 

Мій улюблений світ - просто віра! 

19-21.06.2012р.