Побувати на Козацькій Січі в селі Червона Діброва на Глибоччині – означає відкрити для себе частинку величі української душі! Захоплююче і навіть сакральне місце вражає не лише своєю природньою красою, а й стилем минущини. Приємно знати, що саме на Буковині відродження традицій Запоріжської Січі набуло таких масштабів та залишається поки що єдиним місцем, де все відтворюється і будується лише ініціаторами – небайдужими людьми.
Це унікальне місце створене двома молодими людьми, які здійснили свою давню мрію і збудували справжню Козацьку Січ у мальовничому куточку рідного села Червона Діброва. Розташована в гущавині лісу на поляні, завбільшки стадіону, вона справляє враження несподіваної історичної знахідки. Власне, таким і був задум двох молодих парубків, двох Валеріїв: Чоботаря та Одайського, які ще в 2003 році натхненно взялися за благородну справу – відродження козацьких традицій на Буковині.
Будівництво Січі розпочали із встановлення триметрового дубового хреста з надписом «Спаси Україну», який був освячений представником місцевої церкви отцем Георгієм. Того дня 23 березня 2003 року гостями цього свята стали козаки з усієї України, які привезли у подарунок ікони для майбутньої церкви. Необхідні матеріали для будівництва церкви довозили навіть з Тернопільської та Івано-Франківської областей. І вже в 2008 році було освячено дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці – заступниці та покровительки Козацької Січі!
Церква є діючою. Тут відбуваються богослужіння, хрещення та вінчання, а у літні місяці протягом усього часу заснування Січі на її території працює літній оздоровчий табір для дітей різного віку, а також тренувальні збори. Церква на Січі завжди відкрита, тож будь хто завжди може прийти помолитися. Цікаво, що саме ця церква є унікальною не лише тому, що одна на цілу Західну Україну, яка збудована за козацьким стилем, а й має свою незвичну історію встановлення хрестів на ній. Адже два з них колись були на куполах зруйнованих у часи радянщини місцевих церков: польській та румунській. Мешканець села Василь Сорокан переховував їх більше 80-и років, а коли дізнався про будівництво козацької церкви – передав через своїх онуків у подарунок збережені ним хрести.
Нині на Січі будується дзвіниця. Вже зведено Світлицю. У майбутньому ще планується збудувати кілька куренів, майстерню та кузню, а також завершити дерев’яний мур вздовж всієї Січі.
Сюди приїжджають відомі люди з усієї України: співаки, чемпіони Європи, майстри спорту з такого виду боротьби, як фрі-файт (вільний бій), козаки та просто гості. Вони навчають дітей у таборі премудростям своїх професійних умінь та навичок, розвивають почуття патріотизму й любові до рідної землі!
Тепер кожен, хто матиме бажання показати своїй дитині приклад того, як можуть здійснюватись величні мрії, пов’язані з духовно-невичерпним джерелом козацької слави, мають нагоду привезти її до цього світлого й святого місця, адже його будували руки справжніх патріотів! Відомо, що її ініціатор, засновник та творець Валерій Чоботар протягом півтора року захищав кордони України від московських окупантів в зоні АТО. А його молодший брат – Володимир Чоботар, староста села Червона Діброва, відзначив, що ця Січ творилась також і руками їхніх друзів, деякі з яких вже віддали своє життя за рідну землю на її східних кордонах.
Зрештою, сюди треба завжди пам’ятати дорогу, яка веде серпантином між лісистими горами Червоної Діброви до цього затишного куточку. І сюди варто приходити лише з відкритим серцем та добрими помислами душі! Процвітання України розпочинається з пізнання своєї історії, традицій та плекання козацьких устремлінь духу на мудрі й благородні справи у житті!
Ольга Ілюк.
|