Їх розстрілювали масово... Таке побоїще навіть важко собі уявити! Близько чотирьох тисяч мирних громадян, українців, румун, євреїв, інших національностей, які хотіли перейти кордон, втікаючи від тоталітарного режиму, потрапили під розстріл.... Сотні вбитих, поранених, висланих до Сибіру... 

Так навіть скот не розстрілюють ніколи! А ВОНИ - прихвостні-кегебісти СРСР - наважились на це криваве побоще, про яке забороняли говорити аж до настання незалежності України! 

Сьогодні виповнилась 75-річниця з часу тих трагічних подій! Близько тисячі людей зібралось на мітингу вшанування пам'яті невинно убієнних радянським нелюдським режимом в урочищі Варниця неподалік села Біла Криниця Глибоцького району. 

Звісно ж, не могла пропустити цю важливу дату і також приїхала на місце трагедії з іншими глибочанами віддати шану загиблим, помолитися за їхні душі... Мама мені ще маленькою розповідала про цю трагедію і показувала в бік цих румунських гір: "Ось там мирною ходою йшли люди, яким сказали, ніби буде відкритим кордон з Румунією, куди можна піти, ховаючись від нацистської війни.... Але їх розстріляли: жінок, дітей, старших людей... Ось там...", - казала вона і рукою показувала в напрямі урочища Варниця. 

Я думала собі тоді. маленькою, 6-річною дитиною: як вони могли таке зробити? Навіщо було розстрілювати людей? Навіщо було інших гнати у концтабори? (я знала маленькою ПРАВДИВУ ІСТОРІЮ КРАЮ ТА РІДНОЇ УКРАЇНИ! батьки не ховаючись розповідали мені правду) ... 

Тепер я роздумую над цією подією з минулого: ось ми маємо СВОЮ Буковинську Небесну Сотню, Тисячну... Адже то теж був своєрідний протест проти подій, які відбувались тоді на Буковині, пов'язані з радянською окупацією та фашистською війною... 

Неможливо навіть уявити таку кількість жертв! Замовчаних жертв! 

На місці розстрілу режимом було насаджено сосновий гай, і сьогодні дерева - немов свідки тих подій, вдивляються в обличчя всіх, хто приїхав з близького та далекого зарубіжжя вшанувати пам'ять померлих буковинців! 

Три тисячі душ чули сьогодні молитви, спів пісень пам'яті та слова скорботи! Упокой їх, Господи, там, де праведні спочивають! Вічна пам'ять! 

P.S.: Дякую голові адміністрації Георгію Придію та голові райради Петру Панчуку за організацію цього заходу, можливість приїхати та віддати шану загиблим буковинцям!