Кличко вражає громадян Західної України насамперед своєю послідовністю в політичних гаслах, які зберігають концепцію української України, тобто: «державна мова – одна, українська», «вступ до ЄС», «високі стандарти життя, на які українці заслуговують і  можуть їх досягнути так само, як і їхні сусіди по колишньому комуністичному табору: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Румунія, Словакія і т.д.». Ці прості й зрозумілі гасла подобаються людям, вони орієнтують в напрямку задоволення потреб, як матеріальних, так і на (перший погляд) духовних.

Але занепокоїло мене те, що Кличко знову вжив загальновідому сентенцію: «Не важливо, якою мовою ти говориш і до якої церкви ходиш». Мені б хотілось її спростувати.

По-перше, ВАЖЛИВО! Чому? Дуже просто, якщо ти постійно розмовляєш НЕ державною мовою, то це означає лише те, що: 1) або ти цієї мови не знаєш і не маєш наміру її вивчати, бо тобі дозволяють розмовляти іншою, 2) або ти просто зневажаєш країну, мови якої не знаєш, і живеш в ній на правах гостя, що нехтує гостинами чи на правах завойовника, який з державотворчою нацією та мовою не рахується взагалі.

Що ми бачимо нині в державі Україна? Нас переконують, що російськомовні громадяни теж люблять Україну, тому необхідності вивчати українську не бачать (що ж це за любов така, га?), а просто розмовляють тією мовою, на якій зручніше, і яка зрозуміла усім, тобто - російською. Отже, Україна – зручна для усіх російськомовних громадян світу, бо їх тут розуміють. Добре. Дякуємо за комплімент! Ми й так пам’ятаємо про свою надзвичайну толерантність і любов до усіх націй, в тому числі і насамперед, сусідньої - російської.

Але давайте глянемо правді в вічі! Ця любов нам повернулась 300-ами роками поневолення в складі Російської та Радянської імперій, де українців мільйонами СИСТЕМАТИЧНО нищили голодоморами, репресіями та війнами… Винищували все українське: мову, культуру, політику, економіку, екологію та національний генофонд: тобто – ЛЮДЕЙ. НИЩИЛИ НАЙКРАЩИХ!  

Дивимося далі. Що в нас є тепер? Тепер ми маємо незалежну Україну, в якій державна політика, знову ж таки, спрямована на винищення всього українського: мови, (вивчення якої вже не обов’язкове, адже можна розмовляти регіональною), культури, (адже по телебаченню нас кормлять російськими дешевими серіалами, безглуздими російськомовними ток-шоу і т.п.), Московським Патріархатом, який заявляє, що українська мова не благодатна і нею молитися ГРІХ… Нас кормлять божевільною фіксальною політикою зі збільшенням ставки депозитів до захмарних 24% (ДЕ У ЖОДНІЙ КРАЇНІ СВІТУ НЕМАЄ!!!), кормлять передчуттям фінансової біди, кормлять розкраданнями коштів на усіх рівнях, в тому числі, й на таких важливих об’єктах, як калійне море в м.КАЛУШІ (ЦЕ ж треба до такого додуматися – не боятись пів Європи залити отруйним калієм!). Кормлять свавіллям на дорогах, низьким рівнем життя....

Якісь 20-30 чоловік, що дорвалися до влади і мають доступ до державних грошей, додумались 40-мільйонів людей поставити на коліна, пограбувати, зневажити… Ще й вважають, що ми змушені їм вірити, ніби це і є стабільність! Люди, отямтеся!

І найважливіше, поговоримо про духовне. Так невже НЕ важливо, до якої церкви людина ходить? Чи до Московського Патріархату чи до Київьского?... Чи до протестантів чи до католиків? А чому це не важливо? Моляться не лише різними мовами, а моляться й за різні ідеї! Невже ми хочемо «руського міра» на Україні, де руській мір закінчувався війною проти українців? Чи ми забули досвід поколінь? ДАРЕМНО пройшов урок останніх 300-а років?

А ви запитайте білорусів, чи хочуть вони руській мір і слов’янську націю, і ви почуєте у відповідь, що 70 відсотків білорусів хочуть одного: ВИЇХАТИ З БІЛОРУСІ!!!!

Ви запитайте росіян, чи їм потрібна така політика агресії на сусідніх територіях, яку проявляє їхня влада по відношенню до грузин, до Кавказу, до Чечні, а тепер і до України?

Хіба те, що коїться з нами – це не агресія росіян? Хіба 450 доларів за газ – це не агресія? Це не оголошення мовчазної підкилимної війни з українською владою, щоб схилити її до підписання договору про Митний Союз? Хіба вони не знають, що це призведе до спустошення української казни? Але хіба не ЦЮ мету вони переслідують?

Яка ж наша мета, дорогий пане Кличко? 

Ми не лише повинні звертати на це увагу, а й повинні зробити все, щоб зупинити цей безлад в головах українців! Все важливо! Кожне наше слово і кожна наша дія! Важливо, як молимось і за що ми молимось! Бо коли наші предки віддавали своє життя за Україну, за її незалежність та жовто-синій прапор, то робили вони це УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ і молились Богові не лише за порятунок своєї душі, а й за порятунок СВОГО народу!

Зрештою, нас 300 років нищили, а ми пережили багато своїх ворогів, руйнувалися імперії та держави, зникали народності та нації, які нищили українців, а Україна й досі жива. 

І Господь навіть подарував нам ДЕРЖАВНІСТЬ, як найвищу форму самоствердження для окремої нації на Землі!

То чому нам кажуть, що Господь раптом передумав і вирішив, що ліпше трьом народам стати одним – слов’янським і утворити єдиний «руській мір»? А як же мільйони жертв, що прагнули для свого народу визнання та незалежності, самостійності в прийнятті рішень та облаштуванні свого життя в усіх його сферах?!!!

Вони вже не потрібні? Тому їм і визнання немає, і шани належної, і поваги до їхньої пам’яті? І країни їм немає, бо хочуть відібрати у нас ВСЕ, що УКРАЇНСЬКЕ. Хочуть керувати нашими думками та діями, мовою та духовністю, почуттями та розумінням.

Не піддаваймося впливові звичайних шовіністичних сил уламку російської імперіалістичної свідомості. Нічого в них не вийде! І як би вони не нищили Кавказ, як би не ламали опозицію в Казахстані, як би не ламали душу Білорусі, як би не обманювали УКРАЇНУ – НІЧОГО В НИХ НЕ ВИЙДЕ!

БО НЕМАЄ НА ЦЕ ВОЛІ ГОСПОДНЬОЇ!

Господь заповідав нам устами своїх Апостолів: «Нехай кожен народ молиться Богові своєю мовою». Тому й зійшов святий Дух на апостолів, щоб мали вони змогу донести волю Господню мовою того Народу, до якого їх було послано з посланням та проповіддю! Отже, Господь береже кожен народ, який молиться йому своєю рідною мовою, і благословляє той народ на державність та благочесне й праведне життя.

А хто косо поглядає на свого сусіда, щоб захопити його майно та добробут, землю і душу в нього відібрати – той від лукавого мислить, і той лукавим і буде знищений. І не буде йому захисту від Бога!

Народжені в Україні, БЕРЕЖІТЬ НАЙДОРОЖЧЕ, ЛЮБІТЬ УКРАЇНСЬКЕ: МОВУ, ДУШУ, НАЦІЮ, ІСТОРІЮ, КУЛЬТУРУ, КРАЇНУ!

Бо як почнете зневажати та відрікатись - втратите все: і себе, і країну…

Ольга Ілюк.

20 жовтня 2012 року. 

Іще доповню. Снились мені два сни: в одному я бачила поруч з Патріархом Філаретом у древньому скиту трьох святих мужів: Амфілохія, Марка та Святу великомученицю Варвару, йшли всі разом - славоспіви української мовою Богові творили, а неподалік у храмі Почаївської Лаври священик, що старослов"янською мовою молився, раптом взяв чашу з причастям і почав розливати на підлогу. І кричало йому серце моє: не гніви Бога, не лий причастя на Землю, дай його людям, що просять! 

І снився мені нещодавно ще один сон: величний собор святої Софії в Стамбулі (колишній Константинополь), в ньому складав свою сповідь Вселенський Патріарх, та підійшла душа моя до нього і мовила такі дивні слова: "Не почує Господь молитву твою, бо є на тобі великий гріх таємний, який ти не сповідуєш Богові", і коли розсердився він, то раптом став він патріархом Кірілом, який почав з пересердя знімати з себе патріарший одяг і швидко втікати з Собору, та і йому я вслід казала: не омитий гріх твій...  

А тепер трактування: не роздавайте, патріархи, ті дари, якими не володієте, бо все Добре - від Бога, а все оманливе і владне - від нечистого. Будьте чесними з Богом - і праведні перед Ним постанете! І вірно чинить той Патріарх, який не зраджує душі своїй, створеній Богом, бо молитва його почута!